Про врємєна і нєрви

Тут многих, у зв’язку з великими травневими святами, почала мучать ностальгія, як мого дєдушку – ранкові гази. Ну, людей віком моїх батьків, а вони народилися в акурат після війни, мені і дорікнути нема чим: голодне дитинство, батьків або нема, або післявоєнна шиза накрила. Кароч виросли дєткі, будуючи світлий, матьєго, комунізм з чєловечєским, не обєзображеним інтєлєктом, лицем….